јдвентисти сьомого дн¤ (ј—ƒ) Ч† це христи¤нська ÷ерква протестантського спр¤муванн¤. ’оча ¤к орган≥зац≥йна структура з такою назвою ц¤ деном≥нац≥¤ почала ≥снувати в 1863 роц≥, все ж ¤к реформаторський рух, передбачений пророцтвами ƒанињла (8:14) ≥ ¬≥дкритт¤ (14: 6-12), започаткований 1844 року, коли в ус≥х куточках планети з особливим наголосом зв≥щалась в≥стка про ƒругий прих≥д ’риста (латинське "адвентус" Ч "пришест¤"). ѕерший прих≥д, ¤к в≥домо, в≥дбувс¤ на початку нашоњ ери –≥здвом ’ристовим у ¬ифлеЇм≥ юдейському.

ѕерш≥ громади ј—ƒ в ”крањн≥ були орган≥зован≥ в 1886 роц≥ на територ≥њ  риму. ¬ основ≥ в≥ровченн¤ ÷еркви ј—ƒ покладений протестанський принцип: "Ѕ≥бл≥¤ (книги —тарого ≥ Ќового «ав≥т≥в), т≥льки Ѕ≥бл≥¤ ≥ н≥чого, кр≥м Ѕ≥бл≥њ". ѕроте головною д≥ючою ќсобою, або √ероЇм, ц≥Їњ особливоњ  ниги адвентисти вважають ≤суса ’риста. як Ѕог-—ин Ч одна з ќс≥б —в¤тоњ “р≥йц≥ Ч† ¬≥н брав участь у створенн≥ планети «емл¤ ≥ всього на н≥й сущого. «а …ого образом створена людина, а тому серед ≥нших ≥стот вона ун≥кальна ≥ н≥чого сп≥льного з тваринним св≥том, ¤к стверджуЇ вченн¤ „. ƒарв≥на, не маЇ. « цих позиц≥й теор≥¤ еволюц≥њ Ч антиб≥бл≥йна ≥ суперечить вченню ц≥Їњ ÷еркви.

ј—ƒ вважають себе правонаступниками сп≥льноти Ѕожих д≥тей, починаючи в≥д јдама, ус≥х б≥бл≥йних патр≥арх≥в, пророк≥в, апостол≥в Ч аж до к≥нц¤ ≥стор≥њ св≥ту, тому що спираютьс¤ на ѕисанн¤ пророк≥в ≥ апостол≥в, ¤к≥ писали Ѕ≥бл≥ю за √осподн≥м натхненн¤м. ўо ж до переказ≥в, тра≠диц≥й, постанов церковних собор≥в або висловлю≠вань отц≥в ÷еркви, то вони визнаютьс¤ правди≠вими в м≥ру њх узгодженост≥ з головним критер≥Їм ≥стини Ч Ѕ≥бл≥Їю. ¬иход¤чи з цього, јдвентисти сьомого дн¤ в≥р¤ть, що:

*** через порушенн¤ Ѕожого «акону на початку ≥стор≥њ нашого св≥ту прийшов гр≥х, ¤кий роз'Їд≠нав людство з ƒжерелом житт¤ Ч Ѕогом Ч ≥ спричинив смерть;

*** гр≥ховна людина не в змоз≥ самотужки зв≥льнитис¤ в≥д гр≥ха, а тому спасаЇтьс¤ виключно в≥рою в заслуги —пасител¤ ≤суса ’риста ≥ …ого хресну, смерть;

*** жертви, ¤к≥ приносились упродовж тис¤чол≥ть в≥д јдама ≥ до ’риста, вказували на ≥ди ну ∆ертву, котра здатна зн¤ти гр≥х, Ч смерть ’риста на √олгоф≥;

*** спас≥нн¤ в≥рою по Ѕлагодат≥ Ѕож≥й передбачаЇ плоди праведност≥, ¤к≥ ви¤вл¤ютьс¤ в додержанн≥ «акону Ѕожого Ч ƒес¤ти «апов≥дей (¬их.20:1-17), що Ї основою морал≥ дл¤ вс≥х людей;

*** за словами ≤суса ’риста (ћатв.5.17-18), нав≥ть найменша зм≥на в Ѕожому «акон≥ не допускаЇтьс¤, а тому порушенн¤ другоњ запов≥д≥, що заборон¤Ї поклон≥нн¤ люд¤м, хресту, предметам або ≥конам, р≥внозначне порушенню шостоњ запов≥д≥ "Ќе вбивай" та ≥нших;

*** субота Ч сьомий день тижн¤ Ч були осв¤чена “ворцем ¬сесв≥ту ¤к пам'¤тник твор≥нн¤ ≥ в особ≥ праотц¤ јдама дана дл¤ св¤ткуванн¤ ус≥м його нащадкам; вона охорон¤Їтьс¤ четвертою запов≥ддю морального Ѕожого «акону ≥ не може бути зм≥неною;

*** людина Ї храмом (житлом) —в¤того ƒуха, а тому повинна вести здоровий спос≥б житт¤, утримуючись в≥д шк≥дливих звичок, вживанн¤ алкогольних напоњв, наркотик≥в, тютюну та нездоровоњ дл¤ орган≥зму њж≥ (Ћев≥т 11:1-47);

*** житт¤ ≥ д≥¤льн≥сть кожноњ людини будуть розгл¤нут≥ на справедливому Ѕожому суд≥, ¤кий визначить долю людини, Ч другу смерть або в≥чне житт¤;

*** внасл≥док смерт≥ припин¤Їтьс¤ духовне ≥ ф≥зичне житт¤ людини, а тому сп≥лкуванн¤ з померлими неможливе; за словами ’риста, ус≥, що спочивають у порос≥ земному, повернутьс¤ до св≥домост≥ ≥ житт¤ лише п≥д час …ого ƒругого приходу у слав≥;

*** ƒругий прих≥д ’риста на «емлю в≥дбу≠детьс¤ в призначений Ѕогом час, ¤кий в≥дзначить к≥нець ≥стор≥њ гр≥шного св≥ту ≥ ознаменуЇ початок оновленн¤ «емл≥ Ч ÷арства Ѕожого, де б≥льше не буде гр≥ха ≥ смерт≥, а пануватиме в≥чне щасливе житт¤.

√оловною м≥с≥Їю ÷еркви ј—ƒ ¤к рел≥г≥йноњ орган≥зац≥њ Ї виконанн¤ дорученн¤ ’риста: "≤д≥ть ≥ навчайте вс≥ народи, хрест¤чи в ≥м'¤ ќтц¤, ≥ —ина, ≥ —в¤того ƒуха, навчаючи њх дотримуватись усього, що я запов≥в вам" (ћатв.28:19-20). —вою м≥с≥ю адвентисти зд≥йснюють майже в 200 крањнах†св≥ту.  р≥м пропов≥д≥ ™вангел≥¤, за прикладом†—ина Ѕожого, вони завершують велику благод≥йницьку працю; в численних кл≥н≥ках ≥ л≥карн¤х, використовуючи ≥ примножуючи найсучасн≥ш≥ досв≥ди боротьби ≥з захворюванн¤ми, в р≥зних куточках св≥ту ведуть боротьбу за житт¤ ≥ здоров'¤ страждаючого людства.

« любов'ю приймаючи в своЇ середовище людей р≥зних соц≥альних верств, адвентисти прид≥л¤ють велику увагу загально-осв≥тньому ≥ рел≥г≥й≠ному навчанню. “ис¤ч≥ початкових ≥ середн≥х шк≥л, величезна мережа коледж≥в ≥ ун≥верситет≥в, близько с≥мдес¤ти великих видавництв, ¤к≥ друкують рел≥г≥йну, науково-попул¤рну ≥ медичну л≥тературу р≥зними мовами св≥ту, Ч св≥дченн¤ високого престижу ≥ визнанн¤ ц≥Їњ рел≥г≥йноњ орган≥зац≥њ у державних ≥ наукових колах р≥зних крањн св≥ту.

¬изнаючи право своб≥дноњ вол≥ кожноњ розумноњ ≥стоти, закладене “ворцем ще при твор≥нн≥ людини, адвентисти з повагою ставл¤тьс¤ до людей р≥зних рел≥г≥йних чи не рел≥г≥йних переконань, визнають недоторканим право на свободу сов≥ст≥ (сумл≥нн¤) ≥ рел≥г≥њ, а також визначенн¤ власних погл¤д≥в кожною людиною

јдвентисти сьомого дн¤ в≥тають ≥ п≥дтримують кожну передову думку ≥ зусилл¤, спр¤мован≥ на прогрес сусп≥льства, в≥д кого б це н≥- походило, готов≥ сп≥впрацювати з ус≥ма людьми доброњ вол≥ в справ≥ покращанн¤ моральност≥, добробуту ≥ житт¤ на «емл≥.